***

Сьогодні вперше за три роки я бився з "беркутом". Вперше за три роки в міліцію полетіло каміння, підняте прямо з пам'ятника Жизневському. Чесно, я не чекав такого, я не був до такого готовий. Не думав, що все прямо отак.

Все мало бути спокійно - просто мітинг і хода в пам'ять подій на Грушевського. Ми зібрались на Майдані, виступили, пройшли до "груші", де колись стояла барикада, а тепер саморобний монумент загиблому білорусу. Ми вирішили запалити одну символічну шину прямо на монументі - і почалось, мов грім.

На нас налетів "беркут", один підрозділ. Ми буквально сказилися від злості, така підлість не вкладалася в голову. Ми відтіснили їх від монументу, загнали з прокляттями на тротуар, але до них підтягнулося підкріплення, на нас пішли з іншого боку, зав'язалася вже серйозна бійка і полетіло каміння.

Все швидко закінчилося без великої крові, вони відступили, але їх тепер було до біса, вони оточили монумент, а нас біля нього була жменька. Почались переговори, міліція розступилася і пропустила нас назад на Майдан.
Останньою від монументу відійшла незнайома жінка, яка запалила біля портрета загиблого маленьку лампадку.
Такі справи, панове. Такі справи.

Вибач, братік, ми все проєбали.