Я не пішов



Я веду цей репортаж з найцікавішого місця сьогоднішнього революційного Києва - з квартири Дмитра Різниченка. Поруч зі мною чашка чаю, дружина, діти (сплять) та коробка печива "Сузір'я".

Чому ми обрали саме цю локацію? Чому ми не в перших рядах, в центрі, під дощем, на "євромайдані"?

Перше. Ми вже знаємо, що мирні майдани ні до чого не приводять. Мирні майдани розганялися з бійкою ("врадіївський"), тихо помирали самі по собі ("мовний"), розпадалися в результаті домовленностей з владою ("податковий"), або просто існують без кінця і сенсу ("майдан на підтримку Юлії Тимошенко"). Отже, досвід нам підказує - у разі мирного сценарію результату не буде.

Друге. Ми певні, що "Взяття Зимнього палацу" теж не буде. Ми знаємо, хто наші вожді. У нас (можливо, поки що, молоді політики ростуть) нема вуличних лідерів, за якими б на штурм Адміністрації пішов натовп. Зате в нас є офіційна опозиція. Ми бачили дії нашої офіційної опозиції у дуже багатьох гарячих ситуаціях. Ми знаємо, як ведуть себе наші вожді, і вагомо припускаємо, що вони на штурм Адміністрації не підуть. І, до того ж ми відверто до кінця не впевнені, чи хочемо, щоб саме вони вели нас на барикади. А найсумніше - вожді не впевнені в нас так само, як ми в них. Під час мовного майдану навіть Литвин показував опозиційний характер майже місяць, все чекав бурхливої реакції народу, та не дочекався. Отже, вожді цілком вираховують, що коли їх потім судитимуть за спробу захоплення влади, ми їх залишимо, як залишили Тимошенко. Значить?.. Значить, силової спроби повернути важіль зовнішньої політики в сторону Європи теж нема чого чекати.

Тепер переходимо до причин цього майдану.

Всіх українців, які рушили в центр Києва та інших міст, об'єднує три спільні конкретні бажання:

1. Мати європейську мультивізу, шенген, право хоча б одним оком роздивитися, як же зблизька виглядає та омріяна Європа.
2. Бажання, щоб їм перестали сцяти в обличчя в посольствах ЄС.
3. Найзаповідніше - як казав колишній радянський зек, герой Анатолія Папанова ("Холодне літо 53-го"): "...Так хочеться пожити по-людськи, і попрацювати!"

Чи дасть все це Угода про асоціацію, через яку такий гармидер?

Не дасть.

Найбільша проблема цієї Угоди - її талмудичний обсяг. Включаючи всі додатки, вона складає близько 2200 йоханих сторінок - цифр, дат і графіків. Тому її, природно, ніхто не читав. Якщо ж коротко, то вона зводиться до того, що продовж 10 (прописом - десяти) років Україна мусить привести свої стандарти до рівня, прийнятного в ЄС; в процесі впровадження цих стандартів будуть зменшуватися митні бар'єри. Європа має право в будь-який момент припинити процес, якщо якась з її комісій помітить невідповідність. І лише після десяти років, - можливо, припустимо, десь там, у туманній далечіні, - маячать політичні плюшки. Візи, бізнес, євро в кишенях. А поки що загальні положення Угоди нагадують різдвяну листівку: "...Сторони, користуючих принципами всього хорошо, заради всього демократичного, прямують разом до всього світлого, і т.д., і т.п.". Колись, може, дійдемо. А поки, підписавши Угоду, Україна опиняється в одному списку з Мексикою, Марокко, Південною Африкою, Чилі та іншими європейськими країнами, що уклали аналогічний договір перед нас.

Єдиний безумовний плюс, який може дати масовий рух на київських вулицях - його покажуть по CNN. І європейці в черговий раз побачать - народ України поділяє європейські цінності (а якщо якісь і не поділяє, то готовий потерпіти заради віз і євро). Та досвід першого, наймилішого нам майдану, - Майдану з великої літери, - показує, що європейці здатні безкінечно довго радіти за нас, та морально підтримувати у нашому світлому демократичному пориві.

Отже, сьогодні я вдома, з сім'єю та печивом. Радію активності громадян, які проміняли домашній комфорт на підтримку євроініціативи президента Януковича, підло зрадженої президентом Януковичем.

Якщо після прочитання цього маніфесту комусь стало трохи сумно - втіштеся. Згадайте, що президенту Януковичу зараз ще сумніше. Наше становище ні в яке порівняння не йде з ідіотською ситуацією, в яку він себе загнав.

P.S.
Відчуваю, треба уточнити важливу деталь, бо в коментарі прийшло багато незнайомих людей, і взялися мене вчити, як Батьківщину любити. Панове, на всіх тих "майданах", перелічених в пункті "перше", я був. Плакати тримав, гасла кричав, з міліцією бився. Я брав участь у більшості столичних протестних акцій, знаю, чого вони варті, і як вони робляться. Будь-ласка, залиште свої промови про громадянську свідомість собі.

Просто я вважаю, що будь-який "майдан" (у нинішньому вигляді) впливає на результат політичної боротьби не більше, ніж вболівальники впливають на результат футбольного матчу.

Чи дасть все це Угода про асоціацію, через яку такий гармидер?

Не. Раніше. Ніж. Через. Десять. Років.

Так, але нюанс в тому, що Угода про асоціацію - це точка відліку, саме з асоціації починається цей тривалий процес євроінтеграції, так було в більшості країн, які пізніше доєднались до ЄС. Чим швидше ми почнемо(якщо почнемо), тим швидше зможемо здійснити необхідні зміни. Тому так гальмує цей процес російська влада.
Написано цікаво. Але що ти пропонуєш? Лягти під Путлєра? Краще через 10 років, ніж через 350. Вже 9 років після Помаранчевої пролетіло. Якби не провтикали, то вже б безвізовий був. А поки жуємо соплі Кисєльова...
Емко и по существу. Спасибо! :)

А самому тов. Пр-ту - согласен, очень таки не завидно... Вот даже мысль закралась - а не рокировочка ли это все, чтобы загнать на скользкое и не выбить ли его из обоймы к 2015-му?
ну вот и стань тем самым уличным полевым командиром который поведет всех на штурм Банковой
я с тобой с удовольствием пойду
и таких людей гораздо больше чем ты думаешь
которые своих детей любят больше чем чай с печеньем
че ты дома расселся?!!

эти скоты у всех отбирают будущее
а главное у самых маленьких украинцев котором тут жить после нас
1. Ми вже знаємо, що мирні майдани ні до чого не приводять.

Як це не приводять?
а Майдан 9 років тому?

2. Ми певні, що "Взяття Зимнього палацу" теж не буде.

Перепрошую, а як насправді ви собі уявляєте Взяття Зимнього? Припустимо, що є такий політик, за яким всі підуть "брати зімній", а потім що? Ви ж розумієте, що це можливо тільки коштом людських жертв, бо ж "зимній" захищатимуть міліція, військові. жертви будуть з обої боків, як ви розумієте, і не факт, що постраждає при цому хтось із влади.

ви особисто бажаєте пожертвувати життям заради взяття зимнього? я не просто потеревеніти, мені справді цікаво, що думають люди, яких не влаштовує мирний майдан

я добре пам’ятаю, як на третій або четвертий день Майдану у 2004 Тимошенко почала закликати нас "взяти силою Банкову" щоб на руках занести туди президента Ющенка. Слава богу, ніхто її не послухав. Сталося ж по-нашому і без насильства.


3. Вибачте, але чого ви проєктуєте свої причини на всіх. Мати європейську мультивізу — це не так вже і важко для притомної людини. І не треба йти до амбасади, є візові центри усіх країн Європи на Фрунзе, де з вами поводяться чемно і ніхто не сцить в обличчя, правда беруть за це 20 євро, но то таке. Правдв це тіки в Києіві, я не знаю, як з візами у Снєжному, наприклад. Але в обласних центрах теж є ці візові центри.

Справа ж взагалі не в візах і не у грошах. Отримати візу можна, заробити гроші і тут можна, важко, але можна.
Вам уже написали добрі люди, що справа в майбутньому країни, зокрема в майбутньому ваших дітей.

4. Те, що покажуть по СіЕнЕн — це дуже добре. Я особисто не проти, щоб з України у світ йшли новини не тільки про те, які ми тут всі йолопи та простітуткі.

Нехай світ знає, що Янукович та Азіров не представляють думку українців. Нехай самі українці впереше за дев’ять років зберуться всі разом.

Це ж така класна нагода — зробити це на річницю Помаранчевої революції.

Акція протесту — це не обов’язково бійка. І не обов‘язково мають бути негайні результати, мені достатньо поважати українців за те, що вони обурилися після того, як їм плюнули в обличчя, а не втерлися, як завжди.



Я не збираюся судити вас, але перепрошую, ви — яка не яка публічна людина, ніби притомна, а таке верзете. Не хочете йти — не йдіть, але навіщо завчасно прогнозувати поразку і таким чином знеохочувати тих, хто вагається між "йти-не йти" або збирається йти сьогодні-завтра-післязавтра.

Edited at 2013-11-22 05:32 (UTC)
Я от готовий жертвувати і що? Один в полі не воїн. Мирні акції результатів не дають. А вибори Ющенка підтвердили це, абсолютно ж безрезультатно. Ющенко і року не пробув як донецьким все здав, а тоді Овоча і прем"єром назначив. А якби їх піймали і на стовпах розвішали, то як би не хотів Ющенко зрадити виборців, не було б можливості, бо одні висіли б на стовпах інші в Карлових Варах сиділи, продав би Україну, так немає кому. Я вже тоді людей намагався переконати, що для реальної зміни влади потрібне насильство, а не безглузде стояння. А в людей приступи невмотивованого пацифізму, кожен із себе Ганді корчив, от і закінчилось нічим. Народ який не завоював власну свободу у збройній боротьбі не заслуговує на існування. Однодумців в мене мало, в український народ я не вірю, все це порожні балачки.
"Явно вырисовывается новый лидер - Мустафа Найем. Политики не знают, что делать, а он знает куда идти, что нести. Бросил клич по интернету - тут же собрались тысячи людей." С одного ресурса ... Фигасе новый лидер в Украине ... Араб ...
Как же европейцы узнают, что украинцы разделяют европейские ценности? Кому-то печеньки дороже европейских ценностей! Эх, Дмытро... не ожидал я от тебя такого...

Edited at 2013-11-22 06:00 (UTC)
Теж тієї ж думки.
Ну чого ми маємо терпіти цього одоробла та його команду ще два роки?
Чого чекати 2015, коли кожен місяць їхнього перебування коштує року відкату України чорт зна куди?
Така нагода з"явилася - оголосити Яника і ко зрадниками України і добиватися їхньої відставки (а потім й суду). Оце - мета, за яку варто боротись.
якось не очікувала від тебе.
жодного переконливого аргументу, окрім того що ти любиш комфорт і печєнькі
краще б вже промовчав

Edited at 2013-11-22 06:58 (UTC)
Вот я как то не особо понимаю, чего это все так перевозбудились на вчерашнее? Ежу же понятно, что подписание отой бумажки всего лишь декларация неких намерений. И от декларации до реальных каких то изменений - как до Киева рачки (если из Донецка отправляться). Ну подписали бы ту бумажку, так банально после следующих выборов, власть опять поменяется и на ту бумажку покладут болт. Либо громко с разрыванием договоренностей, либо тих в виде саботажа, причем в эту игру можно играть вдвоем)
Единственный плюс мог быть в том, что
а) Украина наконец определилась бы и двинула в конкретное направление, закончив со своей многовекторностью. (что не мешало бы при следующем президенте\парламенте опять поменять линию партии);
б) возможно в процессе адаптации под ес, какие-то действия позитивно повлияли бы на жизнь страны (но это тот еще спорный вопрос).
Ну а дальше запасаемся попкорном....