Дмитрий Резниченко (reznichenko_d) wrote,
Дмитрий Резниченко
reznichenko_d

Екзотика російської півночі



Етнічне стійбище Орт-Ікі, приблизно 100 км північніше Сургуту. Ранок, -33 градуси морозу.

Справжня екзотика - вона як мед у Вінні-Пуха: якщо вона є, то її одразу нема. Як тільки первинна, не зачеплена цивілізацією культура потрапляє у об'єктив якогось упоротого мандрівника і привертає загальну увагу, навколо неї одразу зароджується маркетинг.

Дивлячись, як жінка у традиційному народному одязі знімає ножем тоненьку стружку з березового поліна (цю стружку ханти використовують у якості серветок, рушників, жіночих прокладок і т.п.), а в цей час цілий натовп блогерів її знімає на супер-сучасну фото та відео-техніку, щоб викласти результати в інтернет, я відчув пєлєвінську природу екзотичного туризму.

Штука у тому, що ця жінка - не просто лісовий житель, а співробітник хантійського етно-стійбища Орт-Ікі. Це щось середнє між музеєм, національним культурним центром, риболовною базою та центром відпочинку, куди привозять дитячі екскурсії, і де цікаві до екзотики підприємства проводять корпоративи та тренінги. Екзотика тут причесана та гарно подана люблячими свою культуру жінками-хантами, які отримали вищу освіту в побудованих колонізаторами університетах. В такому вигляді екзотика найзручніша до споживання туристами.



Турист любить екзотику, але він любить і комфорт, і в цьому його важко звинуватити. Тим більше, іншої етно-культурної екзотики на півночі немає: росіяни не створили тут ні колоніальної культури, ані навіть колоніального стилю, бо єразійська північ - не те місце, куди б лікар порадив їхати на пенсії для поправки здоров'я. Тут люди заробляють гроші. Єдина справжня культура - ось вона, місцева, корінна. Але корінна культура без освічених посередників виглядає геть не туристично.



Найцікавіше, що я дізнався про культуру хантів: чоловічий національний одяг ("маліца") вдягається через голову і не має гудзиків або зав'язок, бо чоловік править оленями чи снігоходом, сидить спереду і наскрізь продувається лютим вітром, - від цього маліца покликана захищати. Національна страва хантів -  варене або сире морожене м'ясо оленя, сира морожена риба, журавлина, брусниця та інші ягоди. Горілка. Я зрозумів, чому народи півночі так швидко спиваються. Справа не тільки у нездатності організму перетравлювати алкоголь - я б сам тут спився до бісової матері. Вперше в житті мені хотілося пити з самого ранку. Люті морози, спросто скажені. З місцевого фольклору мені найбільше сподобалася загадка народу мансі: "З гори потроху, вгору бігом" (соплі).

Калінінградський блогер trynoff2010 сфотографував київського блогера reznichenko_d за споживанням традиційної їжі народів російської півночі. Лимон імпортний.

Tags: сургут
Subscribe

Recent Posts from This Journal

  • Анонс

    Друзі! Сьогодні, о 19-й, в офісі "Нового Вогню" - щотижневі публічні збори. Тобто запрошуємо всіх небайдужих. Київ, Контрактова Площа,…

  • Як один генерал в рило отримав

    Ось - мій епічний виступ минулої п'ятниці на засіданні "ветеранських громадських організацій", які розкрадали українські бюджетні…

  • Про "Семена Семенченка" (Костянтина Грішина)

    Я мовчав про Семена останні два роки, але зараз таки скажу, а потім знову надовго замовчу. Вважайте це останнім моїм словом про «блокаду»…

promo reznichenko_d august 5, 2013 14:33 86
Buy for 5 000 tokens
Якщо бажаєте допомогти автору блога - допоможіть матеріально. Рахунок: 5168 7556 0076 8929 ("Приватбанк")
  • Post a new comment

    Error

    Anonymous comments are disabled in this journal

    default userpic

    Your reply will be screened

    Your IP address will be recorded 

  • 17 comments

Recent Posts from This Journal

  • Анонс

    Друзі! Сьогодні, о 19-й, в офісі "Нового Вогню" - щотижневі публічні збори. Тобто запрошуємо всіх небайдужих. Київ, Контрактова Площа,…

  • Як один генерал в рило отримав

    Ось - мій епічний виступ минулої п'ятниці на засіданні "ветеранських громадських організацій", які розкрадали українські бюджетні…

  • Про "Семена Семенченка" (Костянтина Грішина)

    Я мовчав про Семена останні два роки, але зараз таки скажу, а потім знову надовго замовчу. Вважайте це останнім моїм словом про «блокаду»…